Субота, 28.03.2020
Віртуальний методичний кабінет
МПЛБ та СП
Меню сайту
Категорії розділу
Мої файли [0]
Методичний супровід [23]
Педагогічна майстерня [8]
Виховний простір [8]
Психологічна скарбничка [0]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Педагогічна майстерня

Емоційний комфорт на уроці
[ Викачати з сервера (236.4 Kb) ] 25.09.2015, 11:53

Урок не буде збитковим для учнів, коли викладач чітко уявляє психологічні основи організації пізнавальних процесів, створення позитивного емоційного клімату, урахування індивідуально-типологічних особливостей учнів. Якщо викладач знає психологію і свої дії продумує з точки зору психологічної доцільності, він зможе спрогнозувати поведінку учня, створити умови для емоційного комфорту на уроці при позитивному емоційному фоні.

Психологічні аспекти уроку:

  • урахування психологічних особливостей кожного учня;
  • нормальний психологічний стан і позитивний емоційний настій викладача та учнів;
  • вимогливість і доброзичливість викладача до учнів;
  • педагогічна етика та психологічний такт.

Прагнення викладачів до актуалізації позитивних емоцій на кожному уроці, безперечно, полегшує працю учнів, допомагає досягнути загальними зусиллями розумової радості, під час якої вони швидше і краще розуміють навчальний матеріал, ґрунтовніше запам'ятовують і довше пам'ятають, у них точнішим стає орієнтування на вимоги викладача. На таких уроках зростає самоповага учнів. Чим вищий рівень самоповаги, тим краще людина вирішує проблеми у навчанні й особистому житті.

Виходячи з принципів особистісно-зорієнтованого навчання і виховання, викладач повинен турбуватися не про те, щоб навчити усьому, а про те, щоб навчити головному; не про те, щоб "видати" програмовий матеріал, а про те, щоб на його основі сформулювати в учнів необхідні психічні процеси, властивості та якості. Викладач повинен прагнути, щоб основне було спрямоване не на пам'ять, а на мислення, щоб основною була творча діяльність, щоб суттєву частину знань учні засвоювали в процесі самостійного пошуку інформації і способів вирішення нових завдань. Викладач повинен мати знання вікової періодизації, кризових періодів, ураховувати не тільки інтелектуальну сферу кожного учня, а й розвиток особистісних якостей учня, які є складовою частиною його ставлення до навчання і здатності до самоорганізації.

Обов'язком викладача має стати пробудження в учнів інтересу до свого здоров'я, формування в них уміння володіти технікою подолання переживань. Викладач має попередити силу зовнішнього впливу на дитячу психіку, формувати вміння адекватно реагувати на складні ситуації та загрози їхньому емоційному добробуту. Будуючи заняття, урок, педагог повинен передбачати створення емоційного комфорту для учнів. Успішно контактують з учнями ті педагоги, які здатні забезпечити емоційний комфорт на уроках. Особливого значення необхідно надавати таким аспектам занять, як:

  • специфічність, варіативність зустрічей з групою;
  • набір різних варіантів привітань учнів і звернення до їхньої особистості на уроці;
  • своєчасне оцінювання робочого стану учня, робочої атмосфери групи;
  • домінування позитивного оцінювання над негативним на адресу учня;
  • підтримка інструктивно насичених діалогів, а також конструктивних пропозицій, аргументованих думок у дискусії.

Завжди значущим було позитивне емоційне збагачення уроку. Правильний підбір і використання на уроці емоціогенного матеріалу сприяє підвищенню розумової активності, розвитку в них позитивної особистісної системи, стосунків у групі. Дидактично корисним на уроці є ілюстрований матеріал (портрети, схеми, кінопокази, картини, картки), які подаються відповідно до тематики та інтересів учнів. Позитивний емоційний фон на уроці створюють також дискусії, тематика яких є актуальною для учнів, а також творчі ігри, практичні заняття, робота в парах, групах, продумані домашні завдання. Паралельно навчальній інформації викладач має проектувати сценарій педагогічного спілкування з групою.

Позитивна мотивація створює емоційний комфорт на уроці, є профілактикою запобігання стресів, неврозів і важливою умовою здорового способу життя. Реалізація цієї умови передбачає створення в колективі стосунків, в яких домінує чуйність, сердечність, співчуття, милосердя, доброзичливість, повага, ряд інших якостей, які створюють позитивний психологічний настрій у кожної людини.

Толерантне спілкування на уроці створює робота в парах та групах. Це сприяє зниженню агресії, розвитку комунікативних здібностей, створенню комфортного середовища під час заняття. Можливість співпраці зі своїми ровесниками дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню вищих результатів набуття та засвоєння знань, формування умінь. Учні покидають такі уроки в піднятому настрої, приємно збуджені.

Гра – спосіб створення бадьорого, життєрадісного тонусу.

На формування психічного та фізичного здоров’я великий вплив мають рольові ігри та рольові ситуації на уроках. Як показує дослід, гра спонукає учнів до осмисленої мотивації, розвиває в них творче мислення, увагу, спостережливість, уміння поважати іншу думку, повагу до власного здоров’я та здоров’я інших.

Забезпечення на уроці рухової активності сприяє профілактиці стомлення мозку, підвищує ефективність пізнавальної діяльності учнів. Невелика фізкультхвилинка на уроці, різні форми виконання практичних та лабораторних робіт служать саме цій меті.

Урок - основна форма навчально-виховного процесу. Важливо оцінити його складність для психіки учнів і знати, як побудувати урок, щоб він якнайменше втомлював учня і давав йому можливість активно включати в дію своє мислення, почуття, уяву. З точки зору втомлюваності учнів урок оцінюється за трьома параметрами:

  • складність (залежно від характеру мовленнєвої діяльності);
  • насиченість (за кількістю видів навчальної діяльності, елементів уроку, якими були зайняті учні);
  • характеристика емоційного стану учнів (яка складається з оцінки позитивних реакцій учнів на навчальне навантаження, особливостей викладу викладачем матеріалу, форми і характеру навчального завдання).

Зіставлення всіх цих даних показало, що кожний окремий показник різною мірою впливає на рівень утоми від уроку, проте однаково впливає на функціональний стан організму та динаміку їх працездатності.

Важливим показником є зміна працездатності впродовж тижня. Розподіл навчального навантаження повинен будуватися таким чином, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок і середу. За останніми спостереженнями, другий, третій і п'ятий день тижня найпродуктивніші. Непродуктивні понеділок і четвер. Найбільша працездатність припадає на ранкові години - від 8 до 12, і на вечірні - між 17 і 19 годинами. Використовуючи такі дослідження, неважко в плануванні уроку врахувати ці фактори навчального процесу, щоб досягти позитивного гармонійного результату взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви для досягнення бажаних результатів.

Щоб одержати задоволення від навчання, учень повинен одночасно розуміти доцільність своїх дій і отримувати позитивні враження від виконання певних етапів роботи, які важливо оприлюднити через повідомлення, дослідницькі проекти, конструкторські моделі тощо. Здатність планувати й організовувати свою діяльність сприяє формуванню особистості, її вольових та інтелектуальних здібностей. Прикладом цього мусить виступати сам викладач, який теж діє як викладач-дослідник. Він показує, як працюють мислення, почуття, уява, як вони розвивають його критичність. Оптимізація навчальної діяльності повинна починатися із раціональних дій викладача. Такі дії передбачають систематизацію і структуризацію навчального матеріалу з обов'язковим визначенням необхідного побутово-вжиткового і розвивально-формуючого компонента навчання. При цьому цілі повинні доводитися до учня і досягатися у співпраці з використанням пошукових форм пізнавальної роботи учня, дією його "інструментів" мислення, почуттів та уяви, які активізують і розвивають критичність. Указаний шлях дає змогу учню свідомо одержувати гарантований мінімум знань і навичок, а також відповідно до своїх здібностей і бажань організовувати діяльність щодо здобуття знань. При цьому з учасників навчального процесу знімається зайве психічне напруження.

Отже, провідна мета будь-якого навчального процесу - збереження і зміцнення психічного здоров'я учня і викладача. Для цього необхідно навчитися новим особистісно-зорієнтованим технологіям та оптимізувати форми, зміст і організацію пізнавального процесу учня. Навантаження повинне сприяти розвитку здібностей учня та захисту його особистості від педагогічних недоречностей.

 

Категорія: Педагогічна майстерня | Додав: cheryl
Переглядів: 723 | Завантажень: 17 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • Create a free website
  • \n
  • uCoz Community
  • \n
  • uCoz Manual
  • \n
  • Video Tutorials
  • \n
  • Official Template Store
  • \n
  • Best uCoz Websites
  • Copyright MyCorp © 2020
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz