Сучасне суспільство потре­бує людини, здатної до само­реалізації в соціальному серед­овищі, самостійного вирішення проблем, ефективної взаємодії з різними соціальними групами та інститутами. Постає необхідність підготовки свідомої особистос­ті, здатної співвідносити власні устремління з інтересами інших людей, продуктивно взаємодіяти з членами групи (команди), що ви­рішує спільне завдання, виявляти соціальні почуття (емпатія, довіра, повага); здатної до міжкультурної взаємодії на основі принципів то­лерантності й взаєморозуміння.

Відповідно перед системою освіти постає завдання щодо під­готовки соціально компетентної особистості.

Тенденції суспільного розвитку зумовлюють нові вимоги до моло­дої людини — випускника навчаль­ного закладу. Результативність освіти характеризується не так рів­нем засвоєння знань, як готовністю молодої людини до свідомої актив­ності й самостійної діяльності в різних сферах життя суспільства на основі прийняття й інтеріоризації соціальних цінностей.

Відповідно одним з перспек­тивних підходів у педагогічній науці й практиці сьогодні є компетентнісний підхід, який перед­бачає спрямованість освітнього процесу на формування й розви­ток основних компетентностей особистості, тобто здатності вирі­шувати завдання в різних сферах діяльності на базі теоретичних знань.